Преший єпархіальний єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії владика Юліян (Вороновський)
Юліян (Юрій Вороновський), син Івана та Ксенії (з дому Костишин), народився 5 травня 1936 року у селі Гумниська Бузького району Львівської області. Після закінчення середньої школи поступив в Український Поліграфічний Інститут у Львові, котрий закінчив у 1961 році зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу у Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. В час, коли праця на займаних посадах через його віровизнання стала для нього недоступною, змушений був звільнитися і перейти на просту роботу у котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.
У 1958 році вступає до підпільного монастиря Монахів Студійського Уставу і починає навчатися у Львівській підпільній греко-католицькій семінарії. У 1964 році складає чернечу схиму, в часі якої через наречення отримує ім'я Юліян. 27 жовтня 1968 році з рук єпископа Василя-Всеволода (Величковського), підпільного Митрополита УГКЦ, приймає ієрейські свячення. Молодий ієромонах активно включається у діяльність підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Він відвідує домівки греко-католиків, у яких відправляє богослужіння, надаючи їм духовну опіку. У 1976 році ієромонах Юліян змушений через своє віровизнання та діяльність підпільного греко-католицького священика залишити місце праці і надалі, аж до виходу Церкви з підпілля у 1990 році, працює оператором котельні. Це дає змогу йому більше приділяти уваги кандидатам до монастиря і навчати та формувати їх. У недовгому часі ієрм. Юліяна вибирають ігуменом підпільного монастиря. За це його неодноразово викликають до спецслужб, звинувачуючи його у антирадянській діяльності. Через недостатність доказів йому вдається уникнути покарань.
30 вересня 1986 року тодішній Митрополит підпільної Церкви Володимир (Стернюк) на одній із львівських квартир хіротонізує ієромонаха Юліяна (Вороновського), і призначає його Єпископом-помічноком у Львові.
У часі легалізації УГКЦ і відновленні української державності Владика Юліян бере активну участь у богослужіннях, маніфестаціях, віче тощо. Даний єпископ стає членом екуменічної студійної групи, до якої належать єпископи та священики Греко-Католицької та Православної Церков. Владика Юліян прикладає багато зусиль до конфесійного порозуміння і є добрим авторитетом як для духовенства так і мирян не лише греко-католиків, але і вірних інших Церков. Єпископ веде відкритий і відвертий діалог із представниками державної влади та ієрархами інших Церков. У 1991 році Мирославом Іваном (Любачівським), Главою УГКЦ, був призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У 1993 році йому було поручено адміністраторство новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. 17 квітня 1994 року Владику Юліяна введено на престол новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Чин інтронізації довершив Патріарх Мирослав Іван (Любачівський) у співслужінні Митрополита Володимира (Стернюка), Папського Нунція Архиєпископа Антоніо Франко та єпископів з України і Польщі.
За час свого єпископського служіння Владика Юліян висвятив близько 500 священиків, освятив понад 100 храмів, ініціатором будівництв та фундатором багатьох з них був сам. За 18 років свого служіння повіреної Єпархії Владиці вдалося розбудувати структури єпархії, відкрити духовну семінарію, Катехитичний інститут, працювати над розробленням різних програм для навчання дітей та молоді, а також приділяти велику увагу соціальним проектам. Владика Юліян двічі був членом Постійного Синоду Єпископів УГКЦ, а також очолював синодальні Комісії: у справах шкільництва та родини.
Указом Президента України від 4 листопада 1999 року Владика нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Указом Президента України № 915 від 26 червня 2006 року Владика нагороджений орденом "За заслуги" ІІ ступеня.
21 січня 2010 року рішення №520 Трускавецької міської ради Владиці Юліяну (Вороновському) присвоєно звання «Почесний громадянин м. Трускавця».
1 липня 2011 року рішенням Вченої ради УКУ Владиці Юліяну присвоєно звання Doctor Honoris Causa, яке 9 липня 2011 року вручив Блаженніший Любомир, Великий канцлер УКУ.
27 жовтня 2011 року повідомлено про прийняття зречення Патріархом Святославом (Шевчуком) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького Владики Юліана. З того моменту Владика є Вислуженим Єпископом Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Із липня 2012 року Владика Юліян проживав у Святоуспеннській Унівській лаврі, будучи її архимандритом.
28 ЛЮТОГО 2013 РОКУ О 18.35 ГОД. у Першому реанімаційному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні перестало битися серце Владики Юліяна.
Життя та діяльність владики Юліяна у фотографіях
