Блаженні Дрогобицькі священномученики Северіян, Віталій та Яким

003_DM.png

     Дрогобицькі мученики – ієромонахи Яким Сеньківський, Северіян Бараник та Віталій Байрак – 27 червня 2001 року Божого були зачислені до лику блаженних Католицької Церкви папою Іваном Павло ІІ. Блаженні Яким, Северіян та Віталій були ієромонахами василіанського чину та завершили своє священиче служіння мученицькою кончиною у катівнях НКВС м. Дрогобича у 1940-х роках. Після зачислення Дрогобицьких мучеників до лику блаженних було укладено акафіст, молебень в їх честь та написано ікону.

   27 червня 2010 року Божого у м. Дрогобичі на вул. Є. Коновальця 7 владика Юліян (Вороновський) освятив перший храм в честь блаженних Дрогобицьких мучеників.

Згідно з декретом № 2010/822 правлячого архиєрея кир Юліяна (Вороновського), 2011 рік Божий у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії проголошено роком блаженних Дрогобицьких мучеників. Впродовж цього року у кожному храмі єпархії було виставлено ікону мучеників, яку написав іконописець Сергій Булко. У відповідні дні вірні молились акафісти та молебні до Дрогобицьких мучеників.

Кожного четверга на завершені Літургії о 10:00 год. у Катедральному соборі Пресвятої Трійці служиться молебень/акафіст до Дрогобицьких мучеників. 

severyn.gif
vitaliy.gif
yakym.gif

Ієромонах Северіян Бараник

Народився 18 липня 1889 року. До чину Святого Василія Великого вступив 24 вересня 1904 року в Крехові. Там закінчив пробу чернечого життя і 16 травня 1907 року склав свої перші чернечі обіти, а схиму - 21 вересня 1910 року. Святу Тайну Священства прийняв 14 лютого 1915 року. Після повернення на рідну землю його було призначено до Жовківського монастиря, де він працював як катехит і редагував дитячий журнал "Наш приятель". Також єром. Северіян був провідником Товариства Апостольства Молитви та Марійського Товариства для хлопців, дівчат і ремісників, настоятелем сиротинця, давав повчання монахам, провадив ре колекції для вірних. Він нікого не скривдив, нікого не образив, для всіх був привітний, щирий та доброзичливий.
Коли в Дрогобич прийшли російські війська, кагебісти заборонили ієромонахам залишати стіни Святотроїцького монастиря, мотивуючи це воєнним часом. Вірні радили отцям чим швидше вийти з монастирської обителі і перечекати небезпеку. Однак вони відмовилися і висповідавшись, терпеливо чекали сподіваного. НКВД забрало їх до Дрогобицької тюрми 26 червня 1941 року і більше живими їх ніхто не бачив.

Ієромонах Віталій Байрак

Народився 24 лютого 1907 року в с. Швайківці Чортківського повіту на Тернопільщині. В 1922 році поступив в Чортківську гімназію, де проявив себе зразковим гімназистом, активним організатором громадської роботи. Вступив до монастиря о.о.Василіан 4 вересня 1924 року. Після новіціяту в Крехові та підготовки при монастирях у Лаврові, Добромилі та Кристинополі (Червоноград) глибоко вивчає філософію та богослов'я. 26 лютого 1933 року склав схиму (вічні обіти). Рукоположений на священика у Жовківському монастирі 13 серпня 1933 року.
    У Жовкві єрм. Віталій Байрак проводив парафіяльне життя в церкві Пресвятого Серця Ісусового. Його також призначили заступником ігумена і доручили парафіяльну канцелярію. Він став провідником Марійської Дружини й очолив товариство Апостольства Молитви.
      Незважаючи на свою зайнятість, єрм. Віталій виїжджає на місії у різні місця Західної України. Пізніше він заступає замученого 27.06.1941 року єрм. Якима Сеньківського і стає ігуменом Дрогобицького монастиря.
  17.09.1945 року у м. Бориславі був арештований управлінням НКДБ Дрогобицької області. Рішенням військового трибуналу військ НКДС Дрогобицької області 13.11.1945 року за ст. 54-10 КК УРСР засуджений до восьми років позбавлення волі у ВТТ конфіскацією майна.
   Загинув о. Віталій Байрак від рук НКВД в Дрогобицькій тюрмі "на Бригідках" 16.05.1946 року.
Реабілітований прокуратурою Львівської області 14.08.1995 року.

Ієромонах Яким Сеньківський

Народився 2 липня 1896 року в Тернополі. Теологічні студії закінчив у Львові і 4 грудня 1921 року був рукоположений на священика. До чину Св. Василія Великого вступив 10 липня 1923 року, а 31 серпня 1930 року склав схиму. Він був веселої вдачі, товариський добрий та зразковий чернець. У період від 1925 по 1927 р. р. працював співпрацівником на парафії с. Краснопуща, а в 1927-31 р. р. був професором гуманістичних наук при монастирі у Лаврові.
   У 1932 році призначили єрм. Якима до Львова, де він провадив Марійське Товариство та Третій Василіянський Чин. Часто, особливо під час Великого Посту, провадив реколекції, а серед року - місії. Написав хроніку Львівського монастиря.
  Єрм. Яким Сеньківський мав дар від Бога у спілкуванні з людьми, особливо з молоддю. Кожне його слово западало в душу і серце. На його проповідях, що були палкими, повними любові до Бога і України, церква була вщент заповнена віруючими.
  Коли в Дрогобич прийшли російські війська, кагебісти заборонили монахам залишати стіни Святотроїцького монастиря, мотивуючи це воєнним часом. Вірні ради отцям чим швидше вийти з монастирської обителі і перечекати небезпеку. Однак, вони відмовилися і висповідавшись, терпеливо чекали сподіваного. НКВД забрало їх до Дрогобицької тюрми 26 червня 1941 року і більше живими їх ніхто не бачив.
 Після закінчення війни прокурор Дрогобича сказав Ганні Вітошинській -- служниці, що отців зварили в казані... Може й справді..., бо люди, які тоді сиділи в тюрмі, говорили, що юшка якою їх кормили, була солодкуватого присмаку і там знаходили. людські нігті.

hjnkml.png

Мозаїка на подвір'ї монастирського храму

Св. апп. Петра і Павла м. Дрогобича 

HramuDrogobychaP4240080.jpg

Храм в честь блаженних Дрогобицьких мучеників м. Дрогобича